Я зачарований тобою,
І сам себе не розумію…
Біжу нестримною ходою,
І навіть думати не смію.
Що можу втратити навіки,
Цю неповторну мить з тобою,
Твої вуста для мене ліки,
Хоч я цілуюся з бідою…
Така близька і так далека…
Єдина , більш таких немає
Любов з тобою – небезпека
Мені все серце обриває!
Оці останні поцілунки,
Тобою хворий у нестямі,
Жахливі долі подарунки,
Щоб опинитися у ямі…
Свою любов не дам нікому,
Сам приложу до цього руки,
Піддавшись поклику лихому,
Віддаючи себе на муки…
Свою любов я сам вбиваю,
Прощай навік, моя кохана,
Життєві струни обриваю,
Нема тебе, лишилась рана.
Моя Кармен в обіймах вмерла,
Я прокажений, божевільний,
Кохання зрікся, як Отелло,
Тепер я вільний, вільний, вільний!
Комментарий автора: Вразила "Кармен сюїта" а також опера "Кармен", а точніше сюжет, покладений у цей твір - до чого може привести життя без Бога...до божівілля, вбивства та самогубства....
Елена Качан,
Украина
Киевская церковь "Божий Дар" Спасибо Господу за Его дары и вся слава Ему e-mail автора:olenakachan@gmail.com
Прочитано 2411 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Память - прощанье - Людмила Солма *) Примечание/дополнение:
этот мой экспромт навеян созвучием следующих строк стихотворения:
Арсений Тарковской «Перед листопадом» 1929г.
«Все разошлись. На прощанье осталась
Оторопь желтой листвы за окном,
Вот и осталась мне малость
Шороха осени в доме моем...»
1929
И, как часто бывает в таких заочно-эмоциональных перекличках, имеет иной - не связанный ни с личностью автора, его написавшего, ни с самим его стихом вдохновителем, ассоциативный сюжет...
Многие из нас, когда-то или где-то, возможно, однажды уже были очевидцами такой печали... или сами испытывали нечто подобное...
Людмила Солма, 31.08.2006г.
